Минулого тижня Ви дізналися про те, що таке шлюбний договір, і що у ньому можна передбачити сплату аліментів на дитину. Сьогодні поговоримо про те, яким може бути вихід із ситуації, коли один з батьків ухиляється від сплати аліментів або не має можливості їх сплачувати.

Отож, у таких ситуаціях Сімейний кодекс України (ст.181) встановлює право на отримання тимчасової державної допомоги. Зокрема, підставами для її виплати є наступні випадки:

  • якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме;
  • якщо батьки ухиляються від сплати аліментів;
  • якщо батьки не мають можливості утримувати дитину.

2Порядок призначення та виплати такої допомоги визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 189 (зі змінами). В названому акті конкретизовані підстави її виплати. Так, щодо першої підстави уточнено: мається на увазі, що невідомим є як зареєстроване місце проживання чи перебування, так і фактичне.

Ухилення від сплати аліментів має місце тоді, коли судом ухвалено рішення про стягнення з одного із батьків певної суми аліментів, однак він його не виконує (приховує своє майно, змінив місце проживання, роботу).

Щодо неможливості батьків утримувати дитину, то така підстава має місце у разі, коли: рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв’язку з відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, чи у місцях позбавлення волі; одного з батьків визнано в установленому порядку недієздатним; один з батьків перебуває на строковій військовій службі.

3Розмір допомоги становить 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (на сьогодні це такі суми: для дітей віком до 6 років – 309,6 грн., віком від 6 до 18 років – 385,8 грн.).

Тимчасова допомога не призначається на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.

Для отримання допомоги необхідно звернутися до органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання того з батьків, який утримує дитину (він і буде одержувачем такої допомоги) і подати такі документи:

–     заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

–     копію свідоцтва про народження дитини;

–     довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини;

–     довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача.

4Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:

–     рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину;

–     довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;

–     довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків  кримінального провадження (того органу, який здійснює таке провадження;

–     суду, прокуратури, міліції, СБУ);

–     довідка відповідної медичної установи про перебування одного з батьків на примусовому лікуванні;

–     довідка відповідної установи виконання покарань про перебування одного з батьків у місцях позбавлення волі,

–     копія рішення суду про визнання одного з батьків в установленому порядку недієздатним;

–     довідка відповідного військового комісаріату про перебування одного з батьків на строковій військовій службі;

–     повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.

5Рішення про виплату допомоги орган праці та соціального захисту приймає протягом десяти календарних днів після подачі усіх необхідних документів.

Тимчасова допомога призначається на строк шість місяців, надалі кожні шість місяців необхідно звертатися за продовженням її виплати. Для цього необхідно подати лише заяву, в якій повідомити про обставини, які є підставою для продовження виплати допомоги.

Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:

1) встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;

2) виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;

3) досягнення дитиною 18-річного віку;

4) виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;

5) влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;

6) скасування або визнання усиновлення недійсним;

7) усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);

8) відмови від стягнення аліментів;

9) добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;

6При цьому, якщо за рішенням суду особа повинна сплачувати аліменти у розмірі, наприклад, 500 грн. щомісячно, і вона сплатить хоч десять гривень, то вважатиметься, що боржник виконує рішення суду добровільно і виплату допомоги буде припинено. Тому у цій ситуації, як кажуть, все або нічого: або хай платить належну суму, або не платить зовсім нічого, тоді можна претендувати на виплату державної допомоги.

Однак, з іншого боку, злісному неплатнику загрожує кримінальна відповідальність за ухилення від сплати аліментів, а суми наданої дитині тимчасової державної допомоги будуть стягнуті з нього у судовому порядку.

10) скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;

11) смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;

12) смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;

13) позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;

14) відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;

15) встановлення над дитиною опіки чи піклування.

Якщо наведені вище обставини виникли, то одержувач допомоги зобов’язаний у  десятиденний строк повідомити про це орган праці та соціального захисту населення. В будь-якому випадку, навіть якщо такого повідомлення не буде, то орган соцзахисту обов’язково про це і так дізнається, адже мова йде про державні кошти і за цим всім слідкують дуже суворо.

Ще один випадок, що є підставою для виплати згадуваної тимчасової державної допомоги: якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, є меншим від мінімального розміру аліментів на одну дитину (30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку). В такому разі допомога призначається в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і сумою, що становить 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

Описана допомога є складовою частиною державного захисту сімей з дітьми, однак її розмір є настільки малим, що, можливо, деяким батькам здасться легшим прожити без неї, ніж займатися її оформленням. Однак, якщо держава щось дає, то треба брати, бо якщо ні, тоді таку допомогу зовсім скасують за відсутністю потреби. А так хоч є надія, що колись її розмір буде відповідним реальним потребам дитини. Будемо сподіватись на краще!

Риска

ШУКАЄТЕ МОЖЛИВОСТІ РЕАЛІЗУВАТИСЯ В ІНТЕРНЕТІ?

ОТРИМАЙТЕ БЕЗКОШТОВНИЙ МІНІ – КУРС ТА ВИПРОБУЙТЕ СВОЇ СИЛИ В ВІДЕО-АНІМАЦІЇ!

ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ

Юлія Золотаренко