Минулого тижня ми з Вами дослідили, що таке фактичний шлюб і чим правовий статус осіб, які у ньому проживають, відрізняється від статусу подружжя. Сьогодні детально розберемося із ще однією відмінністю, а саме правом на укладення шлюбного договору.

Отож, згідно з Сімейним кодексом України (ст.92) наречені та подружжя мають право укласти шлюбний договір. З точки зору права нареченими є особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Тобто, шлюбний договір можна укласти як до реєстрації шлюбу (але після подачі заяви до органу РАЦС), так і після його реєстрації.

Які ж умови можна передбачити у шлюбному договорі?

2Слід наголосити, що відповідно до українського законодавства шлюбний договір може регулювати лише майнові відносини між подружжям, а також визначати майнові права та обов’язки подружжя як батьків. Жодних прав та обов’язків, які стосуються особистих відносин між чоловіком та дружиною, а також особистих відносин між ними та дітьми у такому договорі прописано бути не може. Відтак, шлюбний договір не може регулювати таких питань, як, наприклад, кількість принесених у ліжко сніданків, правила поведінки чоловіка та дружини у сім’ї, і таке інше. Така позиція українського законодавця відірвана від світової практики, так як у багатьох розвинених країнах дозволено встановлювати у шлюбному договорі особисті немайнові права та обов’язки.

3В праві США такі умови отримали свою назву – “умови про стиль життя”, серед них можуть бути такі, які регулюють питання методів виховання дитини, відносин з друзями, і навіть сексуальних стосунків подружжя. Видається, що в країні з низьким рівнем правової культури немає змісту регулювати ті відносини, які не можуть бути забезпечені примусом держави, адже абсурдним у нас виглядав би судовий процес про зобов’язання чоловіка, наприклад, виконати умови шлюбного договору про зустрічі із друзями раз на тиждень. Тоді як в голові пересічного американця навряд чи з’явиться думка про те, що він не повинен виконувати таку умову, бо його ніхто не може змусити це робити, і він виконуватиме її лише в силу того, що так написано у договорі. Для них дійсно реальною є  приказка: “Договір дорожче грошей”. Такі особливості ментальності.

“Навіщо ж тоді цей договір?” – спитаєте Ви. А я поясню: у шлюбному договорі можна передбачити, кому буде належати і в якій кількості майно, подароване на весілля (раптом щось, як тоді то все ділити). Можна відступити від принципу, що все нажите у шлюбі є спільним, і передбачити, що майно є власністю того, хто його власними зусиллями нажив (придбав, вклав кошти), або відступити від засади рівності часток подружжя і встановити, що частки у майні, нажитому за час шлюбу, будуть визначатися залежно від вкладів (грошима, працею) кожного із подружжя. Тобто, у шлюбному договорі подружжя може передбачити правовий статус майна (кому воно буде належати і в яких розмірах), яке вони придбають у шлюбі.

4Крім того, можна передбачити можливий порядок поділу майна в разі розірвання шлюбу. Наприклад, можна написати так: якщо шлюб буде розірвано через зраду чоловіка, то квартира і машина залишаються дружині, а чоловікові – заміська дача.

Чому я написала, що чоловікові – дача? Та тому, що відповідно до ст. 93 Сімейного кодексу шлюбний договір не може ставити одного із подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. “Надзвичайно невигідне становище” – це оціночне поняття і в кожному конкретному випадку його зміст визначатиметься по-різному, виходячи із обставин життя сім’ї. Крім того, шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, встановлених законодавством. Сторони можуть передбачити також будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.

5Практично важливою є норма статті 98 Сімейного кодексу, яка передбачає, що у шлюбному договорі можна передбачити умову про те, що в разі розірвання шлюбу той з подружжя, хто вселився у житлове приміщення, належне іншому із подружжя, звільнить його. Якщо ж такої умови не передбачити, то примусово виселити через суд колишнього чоловіка (або дружину), якщо вони зареєстровані у житлі, буде дуже важко.

У шлюбному договорі можна передбачити умови щодо надання подружжям утримання один одному в іншому порядку, ніж це передбачено Сімейним кодексом, а саме незалежно від працездатності та потреби у матеріальній допомозі. Важливим практичним інструментом є можливість стягнення аліментів за шлюбним договором (якщо прописані умови, розмір та строки їх виплати) на підставі виконавчого напису нотаріуса. Ця процедура є набагато швидшою та економнішою, ніж судовий процес.

Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Одностороння зміна його умов та одностороння відмова від договору не допускається. Якщо подружжя вирішило внести зміни до договору, то угода про такі зміни також нотаріально посвідчується. Подружжя має право відмовитись від договору, подавши спільну заяву нотаріусу про це.

6Положення шлюбного договору, що ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище або іншим чином порушують його або інших осіб права та інтереси, на вимогу такої сторони за рішенням суду можуть бути визнані недійсними з підстав, установлених Цивільним кодексом України.

В підсумку хочеться зазначити, що оскільки шлюбний договір за законодавством України регулює лише майнові відносини, то укладають його лише ті, кому є що ділити. А от якби можна було врегулювати особисті взаємовідносини, може б таких договорів було більше і при їх спільному написанні майбутнє подружжя сідало б за стіл переговорів, кожен би висловлював своє бачення подружнього життя і тоді б не виникало у майбутньому так багато непорозумінь.

Автор: ЮЛІЯ ЗОЛОТАРЕНКО

Юлія Золотаренко